Не зовсім вірно.
Зв'язок між тривалим стресом та виникненням захворювань існує, але він не такий прямий, як думає більшість людей. Сам по собі стрес наразі не вважається фактором виникнення раку, але він може модифікувати поведінку людини так, що це збільшить її ризик. Наприклад, внаслідок стресу людина може гірше харчуватись та спати, менше рухатись, що призведе до збільшення маси тіла; більше курити або зловживати алкоголем. Отже, важливо не те, чи є стрес у вашому житті, а те, чи вмієте ви з ним справлятись. Якщо ви здатні підтримати себе у важких ситуаціях, маєте гарне соціальне оточення, займається фізкультурою та вмієте сприймати проблеми без катастрофізації, то будь-який стрес буде для вас лише епізодом з життя.

Покалюхін Антон
Психолог Tomoclinic. Когнітивно-поведінковий психолог, співзасновник Української психоонкологічної асоціації, член IPOS, член Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії.

Не вірно. Однак неправильно підібраний розмір білизни може призвести до порушення обмінних процесів в залозі та до виникнення доброякісних захворювань молочної залози, внаслідок здавлювання шляхів венозного і лімфатичного відтоку молочної залози.

Помінчук Денис
Мамолог, онкохірург, лікар вищої категорії. Кандидат медичних наук. Керівник mammology expert centre Verum.

Коротко – ні, це не правда. Доведено, що надмірне споживання тваринних жирів, легкозасвоюваних вуглеводів, висококалорійної їжі, веде до ожиріння, а як наслідок – збільшення вірогідності захворіти на рак молочної залози. Тобто, мова йде не про необхідність відмови від їжі тваринного походження, а про збалансоване харчування та достатню кількість фізичної активності, щоб уникнути появи зайвої ваги. Не можу не відмітити, що вегетаріанцям достатньо не просто харчуватися збалансовано.

Куляба Ярослав
Онколог, онкогематолог, хіміотерапевт. Клініка Мануфактура.

Жодних об'єктивних ознак того, що антиперспіранти можуть підвищувати ризик виникнення раку молочної залози немає.

При виробленні антиперспірантів використовуються такі діючі речовини, як солі алюмінію і парабени. За даними досліджень була виявлена естрогеноподібна дія цих речовин на клітини організму, тобто їх дія дещо схожа на дію гормону естрогену. Тому, відповідно, якщо ми говоримо про гормонозалежні види раку молочної залози, то начебто є якийсь зв'язок. Ще одним фактором, який спровокував цю дискусію, було виявлення парабенів в ракових клітинах у пацієнток з раком молочної залози.

Але дослідження показали, що рівень концентрації та біодоступності (тобто концентрація речовини, що проникає в середину організму і потенційно може діяти), дуже мала і менша ніж рівень концентрації, яку ми вживаємо з їжею й отримаємо з різноманітними побутовими та косметичними засобами. І фактично дискусія, яка проводилась наприкінці 90-х початку 00-х можна вважати вже закінченою й однозначно з'ясовано, що антиперспіранти не впливають на розвиток раку молочної залози.

Єдине застереження полягає в тому, що ті антиперспіранти, що містять солі алюмінію не рекомендують використовувати в день проведення мамографії, оскільки після нанесення їх на тіло, вони можуть бути помітні на рентгенівських мамографічних знімках та створювати артефакти, які ускладнюють інтерпретацію мамологічної картини, саме через те, що алюміній не є прозорим для рентгенівських променів.

Жигулін Андрій
Онколог. Хірург. Завідуючий Центром сучасної мамології клініки ізраїльської онкології LISOD.

Не вірно.
Зазвичай, так думають ті, хто вірить, що «негативне» мислення та емоції є шкідливими. Насправді мислення та емоції не бувають «позитивними або негативними». Наш мозок постійно генерує думки й частина з них завжди буде пов'язана з тривогою та переживаннями. А будь-які емоції є важливими та корисними, навіть ті, які неприємні. Наприклад, страх дозволяє нам уникати небезпеки, а злість – відстоювати власні інтереси. Таким чином, неприємні думки та емоції є невід'ємною частиною нашого життя та уникати їх – нездійснена задача. Замість цього ефективніше буде вчитись толерувати неприємні емоції та сприймати тривожні думки лише як ідеї, а не як реальні факти.

Покалюхін Антон
Психолог Tomoclinic. Когнітивно-поведінковий психолог, співзасновник Української психоонкологічної асоціації, член IPOS, член Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії.

Не вірно. Діагнозу «мастопатія» не існує. Біль або відчуття дискомфорту в молочній залозі (масталгія) є ознакою гормонального дисбалансу в організмі та піддається корекції. Потрібно обов'язково звернутися до мамолога.

Помінчук Денис
Мамолог, онкохірург, лікар вищої категорії. Кандидат медичних наук. Керівник mammology expert centre Verum.

Не вірно. Розмір грудей не є фактором ризику розвитку раку молочної залози, згідно з даними міжнародних рекомендацій.

Помінчук Денис
Мамолог, онкохірург, лікар вищої категорії. Кандидат медичних наук. Керівник mammology expert centre Verum.

Це правда.

Одне з досліджень продемонструвало: накопичення ваги з віком також пов'язане зі збільшенням ризику появи раку молочної залози в постменопаузі у жінок, які не дотримуються режиму менопаузальної гормональної терапії.

Водночас вчені з'ясували: ризик появи РМЗ знижується на 50% у жінок, які навмисно позбулися понад 10 кг. ваги в період менопаузи. Велике проспективне дослідження у Швеції (SOS) виявило, що баріатрична хірургія знижує онкозахворюваність внаслідок значної втрати ваги (спостереження тривали понад 10 років).

Всесвітній фонд досліджень раку рекомендує дорослим підтримувати середній індекс маси тіла у межах 21-23 кг/м² (залежно від норми для різних популяцій), але не вище 25. На думку вчених, за цих умов для дорослого населення можна уникнути понад 90 000 смертей від раку на рік.

Крулько Степан
Клінічний онколог. Хірург. Отоларинголог-онколог. Головний лікар TomoClinic.

Вірно. Всього 2,5 години вправ на тиждень істотно знижують ймовірність для майже 50% видів раку з досліджених 15.

Про це повідомляє Naked Science, зважаючи на статтю вчених Національного інституту раку Американського онкологічного товариства і Гарвардської Школи громадської охорони здоров'я Т. Х. Чана, опубліковану в Journal of Clinical Oncology.

Метааналіз був зроблений на основі 9 проспективних досліджень на 750 000 учасників. Він показав, як взаємопов'язана фізична активність з ризиком появи декількох видів раку.

Рівень інтенсивності для більш стандартизованого обліку вимірюється в одиницях МЕТ: це відношення рівня метаболізму людини при фізичних навантаженнях до рівня його метаболізму у стані спокою. Один МЕТ — це кількість енергії, яка витрачається в стані спокою й еквівалентне спалюванню 1 ккал/кг/год.

ВООЗ відзначає вправи помірної інтенсивності, що змушують рухатися досить швидко або енергійно і спалюють у 3-6 разів більше енергії на хвилину, ніж у стані спокою (3-6 МЕТ). Високоінтенсивні вправи — це ті, при яких організм витрачає енергії більш ніж у 6 разів (понад 6 МЕТ).

Вони виявили: помірно-інтенсивні фіз навантаження (7,5-15 годин MET на тиждень, тобто 2,5 години та більше) знижують ризик захворіти на 7 з 15 видів раку.

Фізична активність знижує ризик розвитку раку товстої кишки у чоловіків (на 8% для 7,5 годин на тиждень та на 14% для 15 годин на тиждень), раку молочної залози у жінок (на 6-10%), раку ендометрія (на 10-18%), раку нирки (11-17%), мієломи (14-19%), раку печінки (18-27%) і неходжкінської лімфоми (11-18% у жінок).

Палюх Анатолій
Лікар-мамолог, онколог TomoClinic.

Це міф.

В основі здорового способу життя — індивідуальна система поведінки та звичок, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття.

Здоровий спосіб життя зменшує ризик виникнення раку молочної залози, а нездоровий є досить сильним, незалежним та негативним прогностичним фактором онкопатології.

Приблизно 80% мутацій, що викликають злоякісне переродження — спонтанні. Саме тому УЗД, мамографія, МРТ, систематичне спостереження лікаря мамолога, а також розумне використання вашого життєвого потенціалу (фізичної, психічної, соціальної та духовної складової) — запорука низької ймовірності ризику виникнення раку грудей.

Караськов Дмитро
Лікар-мамолог, онкохірург, завідуючий хірургічного відділення TomoClinic.

Статистично доведено, що використання статевих жіночих гормонів естрогену і прогестерону, які входять до складу гормональних контрацептивів (особливо якщо прийом триває більше 5-ти років), є доказовим фактором ризику розвитку раку молочної залози.

Контрацептиви, що належать до групи хімічних тобто немеханічних, містять естроген та прогестерон, тобто є гормонально активними. Таким чином вони штучно впливають на рівень статевих жіночих гормонів в організмі й це може призвести до розвитку гормонозалежного раку молочної залози.


Тому проводячи таке призначення, лікар повинен врахувати фактори ризику розвитку раку молочної залози й зважити на баланс позитивної дії та можливих побічних ефектів, щоб попередити розвиток такого ускладнення.

Жигулін Андрій
Онколог. Хірург. Завідуючий Центром сучасної мамології клініки ізраїльської онкології LISOD.

Спадковий рак молочної залози – рак, викликаний генетичними змінами, які передаються за спадком (мутація гена BRCA, синдром Лінча та ін.) складає не більше 15-20% всіх випадків захворювань на рак молочної залози. Інші 80% – це випадки набутого, не спадкового раку. Факторів, які підвищують ймовірність захворіти велика кількість: тютюнопаління (лідер по негативній статистиці всіх видів раку загалом), вживання алкоголю (кількість не має значення), вік (пряма залежність), дисгормональні розлади, використання протизаплідних засобів, нерегулярний секс (вважається, що жінка повинна безперервно вагітніти, годувати грудьми, знову вагітніти й тоді вірогідність раку молочної залози знижується), супутні захворювання, ожиріння (а не м'ясоїдство та вживання солодкого), малорухливий спосіб життя, ендокринні порушення. Список можна продовжувати практично нескінченно. Резюмую: ніхто не застрахований від розвитку раку молочної залози, своїми діями ми можемо зменшити вірогідність розвитку раку молочної залози, але не виключити його. Регулярні обстеження – запорука спокою.

Куляба Ярослав
Онколог, онкогематолог, хіміотерапевт. Клініка Мануфактура.

Доказових статистичних даних, які підтверджують небезпечність мобільних телефонів немає.

Теза – мобільний телефон може викликати рак молочної залози, змушує мене згадати, що кінескоп «випромінює радіацію», що від КТ може бути променева хвороба, що мікрохвильова піч теж викликає рак і т. ін. Враховуючи довготривалий період спостереження та масу аналізів, сумніватися в цьому причин у мене немає. І у вас немає бути також.

Куляба Ярослав
Онколог, онкогематолог, хіміотерапевт. Клініка Мануфактура.

Фіброаденоми належать до доброякісних пухлин, непроліферативного характеру, які зустрічаються в молочній залозі. Тобто пухлини, клітини якої діляться досить повільно і ймовірність переродження цих клітин в рак надзвичайно низька.

Але є проблема в тому, що під виглядом фіброаденом можуть ховатись інші хвороби, й друга проблема в тому, що не всі фіброаденоми однакові.

Фіброаденоми можуть бути прості та складні. Прості не становлять небезпеки та проблеми для пацієнток. Складні можуть мати багато різних клітинних компонентів, які підвищують ризик неконтрольованого росту пухлини, а також підвищують ризик перетворення її на рак.

Характер пухлини можна визначити тільки за допомогою гістологічного дослідження. Тоді можна оцінити структуру тканини, структуру клітин і зрозуміти, чи є це доброякісне або злоякісне новоутворення, чи може воно перероджуватись і з якою вірогідністю.

Не кожну фіброаденому треба досліджувати. Показаннями до біопсії є фактори ризику:

• розмір – понад 2,5 см.,
  
• ріст пухлини протягом 3-6 місяців,
  
• підозрілі радіологічні характеристики (неоднорідне утворення або містить підозрілі компоненти за даними досліджень),
  
• клінічна картина (болі, зміна контуру та ін.),
  
• сімейний анамнез.

Невеликі фіброаденоми у молодих жінок віком до 20-22 років в приблизно 15% можуть зникати самостійно.

Фіброаденоми – це частіше не показання до хірургічного втручання ніж показання. Тому, щоб оперувати фіброаденому, треба мати серйозні показання до такого втручання.

Жигулін Андрій
Онколог. Хірург. Завідуючий Центром сучасної мамології клініки ізраїльської онкології LISOD.

Це питання треба розділити на дві частини.

Перша – коли ми говоримо про рак, тобто пухлину епітеліального походження, то жодного зв'язку з раком, а саме раком молочної залози не виявлено.

Використання імплантів в естетичних і реконструктивних операціях, не впливає на ймовірність розвитку раку молочної залози. Також при правильному обстеженні молочних залоз, це не погіршує умови обстежень і відстеження можливих первинних чи вторинних пухлин молочної залози. Кваліфікований лікар-радіолог з легкістю може диференціювати й виявити пухлину, якщо вона там є.

Є багато різних досліджень – УЗД, мамографія, МРТ, котрі дозволяють це робити з високою ефективністю.

Другий аспект цього питання – протягом останніх 5-ти років почали виявляти пацієнток з крупноклітинною анапластичною лімфомою і було виявлено взаємозв'язок між імплантами та цією хворобою.

Тобто наявність імплантів підвищує розвиток хвороби протягом 8-15-ти років після їх встановлення. Але це дуже рідкісна хвороба. У світі зареєстровано близько 750 випадків хвороби й приблизно 30 померло від неї, ймовірність захворіти на неї складає приблизно 1 на 30 000 випадків. За своїм перебігом вона є відносно доброякісною. У 80-85% випадків вона лікується видаленням імплантів і капсулою навколо нього.

Підсумовуючи:
Імпланти не пов'язані з раком і не підвищують ризик розвитку саме раку молочної залози. Але вони можуть викликати так звану імплант-асоційовану крупно клітинну лімфому, що є окремим онкологічним захворюванням.

Жигулін Андрій
Онколог. Хірург. Завідуючий Центром сучасної мамології клініки ізраїльської онкології LISOD.